дипломатика
ДИПЛОМА́ТИКА, и, ж. Один із розділів джерелознавства, що вивчає походження, структуру і зміст актових джерел з метою встановлення їхньої автентичності, часу складання тощо.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- дипломатика — диплома́тика іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- дипломатика — -и, ж. Один із розділів джерелознавства, що вивчає походження, структуру і зміст актових джерел з метою встановлення їхньої автентичності, часу складання тощо. Великий тлумачний словник сучасної мови
- дипломатика — диплома́тика (франц. diplomatique, від грец. δίπλωμα – лист, документ) допоміжна історична дисципліна, що вивчає походження, форму й зміст актових джерел (офіційних і приватних). Словник іншомовних слів Мельничука
- дипломатика — Допоміжна історична дисципліна, що вивчає автентичність, правний стан і умови виникнення давніх, переважно середньовічних документів. Універсальний словник-енциклопедія
- дипломатика — Диплома́тика, -ки, -ці Правописний словник Голоскевича (1929 р.)