1. Словник української мови в 11 томах

дипломатичність

ДИПЛОМАТИ́ЧНІСТЬ, ності, ж. Властивість за знач. дипломати́чний 2.

Користуючись мовчанкою, канцлер аналізував свою відповідь [посланцеві], схвалюючи її рішучість і виняткову дипломатичність (Ле, Наливайко, 1957, 26).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дипломатичність — дипломати́чність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. дипломатичність — [диепломатичн'іс'т'] -нос'т'і, ор. -н'іс'т'у Орфоепічний словник української мови
  3. дипломатичність — -ності, ж. Властивість за знач. дипломатичний 2). Великий тлумачний словник сучасної мови