1. Словник української мови в 11 томах

дирекція

ДИРЕ́КЦІЯ, ї, ж. Керівний орган, очолюваний директором на підприємстві, в установі, закладі.

Дістала [Ольга] від дирекції відпустку і виїде на село (Фр., II, 1950, 311);

Юрко і собі ж було наготовився йти за Ільком-побратимом «у слюсарі», але дирекція в учні.. не приймала (Козл., Ю. Крук, 1957, 345);

// Приміщення, в якому знаходиться управління підприємством, установою, учбовим закладом.

Спить — не спить Софія, Примруживши засліплені шибки. Дирекція [у в’язниці], немов печерна змія, Заперлася на внутрішні замки (Воронько, Драгі.., 1959, 124).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дирекція — дире́кція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. дирекція — Адміністрація, управа, управління, провід, керівництво. Словник синонімів Караванського
  3. дирекція — -ї, ж. Керівний орган, очолюваний директором на підприємстві, в установі, закладі. || Приміщення, в якому знаходиться управління підприємством, установою, навчальним закладом. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. дирекція — дире́кція (лат. directio – напрям, від dirigo – керую, спрямовую) 1. Керівний орган підприємства, установи або навчального закладу. 2. Будинок (приміщення), де міститься цей орган. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. дирекція — Дире́кція, -ції, -цією Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. дирекція — рос. дирекция керівний орган підприємства, фірми, компанії. Eкономічна енциклопедія