дискредитувати

ДИСКРЕДИТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., перех. Підривати довір’я до кого-, чого-небудь, применшувати чийсь авторитет, значення.

Капіталістичний лад все більше дискредитує себе в очах народів, як лад жорстокої експлуатації трудящих, національного і колоніального гніту, гонки озброєнь і винищувальних воєн (Резол. XXII з.., 1961, 6).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дискредитувати — дискредитува́ти дієслово недоконаного і доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. дискредитувати — див. РОЗВІНЧУВАТИ, ЗНЕСЛАВЛЮВАТИ. Словник синонімів Караванського
  3. дискредитувати — -ую, -уєш, недок. і док., перех. Підривати довір'я до кого-, чого-небудь, применшувати чийсь авторитет, значення. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. дискредитувати — Ганити, зганювати, зганити, позганювати, ганьбити, виганьблювати, виганьбити, повиганьблювати, зганьблювати, зганьбити, позганьблювати, оганьблювати, оганьбити, пооганьблювати, ганьбувати, виганьбувати, виганьбити, зганьбувати, зганьбити... Словник чужослів Павло Штепа
  5. дискредитувати — див. ганьбити Словник синонімів Вусика
  6. дискредитувати — дискредитува́ти (франц. discrediter) підривати довір’я до когось; применшувати значення чогось. Словник іншомовних слів Мельничука
  7. дискредитувати — Дискредитува́ти, -ту́ю, -ту́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)