1. Словник української мови в 11 томах

дискусійний

ДИСКУСІ́ЙНИЙ, а, е. Прикм. до диску́сія.

Однією з форм здійснення критики є створення дискусійних листків при Центральному Комітеті і, по можливості, при всіх губкомах (КПУ в резол. і рішен.., 1958, 78);

— На технараді я мав нагоду спостерігати, в якій формі ви висловлюєте свої погляди… Ви були в дискусійному запалі (Шовк., Інженери, 1956, 141);

// Який підлягає дискусії; спірний.

— Ці підручники.. так бояться трактувати сміливі, нерозв’язані ще або дискусійні проблеми медицини! (Смолич, І, 1958, 206).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дискусійний — дискусі́йний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. дискусійний — [диескус’ійнией] м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  3. дискусійний — -а, -е. Прикм. до дискусія. || Який підлягає дискусії; спірний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. дискусійний — СПІ́РНИЙ (за який можна сперечатися, який є предметом суперечки), ДИСКУСІ́ЙНИЙ. Спірне питання; Дискусійні проблеми медицини. Словник синонімів української мови
  5. дискусійний — Дискусі́йний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)