дистанційний
ДИСТАНЦІ́ЙНИЙ, а, е.
1. Прикм. до диста́нція.
2. Який здійснюється або діє на певній віддалі, дистанції.
Сотні стаціонарних установок — підіймальних машин, ..насосів переведено на автоматичне та дистанційне управління (Рад. Укр., 10.УІ 1961, 2);
Телебачення використовується для дистанційного контролю (Осн. радіотехн., 1957, 201).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- дистанційний — дистанці́йний прикметник Орфографічний словник української мови
- дистанційний — [диестан'ц’ійнией] м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
- дистанційний — -а, -е. 1》 Прикм. до дистанція. 2》 Який здійснюється або діє на певній віддалі, дистанції. Дистанційне навчання — навчання за допомогою листування, телебачення, радіо, мережі Інтернет, телефону, публікацій у газеті за обмеженого контакту з викладачами. Великий тлумачний словник сучасної мови