дистилювання
ДИСТИЛЮВА́ННЯ, я, с., техн.. Дія за знач. дистилюва́ти.
Змінний інженер.. запропонував підвищити продуктивність свого цеху, перевівши прилади з періодичного дистилювання на безперервне (Шовк., Інженери, 1956, 22).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- дистилювання — дистилюва́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- дистилювання — -я, с., тех. Дія за знач. дистилювати. Великий тлумачний словник сучасної мови