дистиляційний

ДИСТИЛЯЦІ́ЙНИЙ, а, е, техн. Признач. для дистиляції.

Великі власники нафтових промислів, озокеритових шахт, дистиляційних фабрик не жили в Бориславі (Кол., Терен.., 1959, 59);

Щоб добути велику кількість такої [дистильованої] води, застосовують й інші дистиляційні апарати (Хімія, 7, 1956, 81).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дистиляційний — дистиляці́йний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. дистиляційний — -а, -е, тех. Признач. для дистиляції. Великий тлумачний словник сучасної мови