1. Словник української мови в 11 томах

дисциплінований

ДИСЦИПЛІНО́ВАНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до дисциплінува́ти.

Інколи він озирався на спритних друкарок та рахівників.. або на не в міру дисциплінованого писаря-діловода (Ле, Міжгір’я, 1953, 173).

2. прикм. Який незмінно дотримується вимог дисципліни, правил поведінки і т. ін.; організований, витриманий.

Суцільними колонами підходили знесилені, але дисципліновані січовики (Кач., II, 1958, 390);

//рідко. Здійснюваний на засадах, принципах твердої дисципліни.

Треба, щоб Комуністична спілка молоді виховувала всіх з молодих років у свідомій і дисциплінованій праці (Ленін, 31, 1951, 262).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дисциплінований — дисципліно́ваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. дисциплінований — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до дисциплінувати. 2》 прикм. Який незмінно дотримується вимог дисципліни, правил поведінки і т. ін.; організований, витриманий. || рідко. Здійснюваний на засадах, принципах твердої дисципліни. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. дисциплінований — див. вихований Словник синонімів Вусика
  4. дисциплінований — ДИСЦИПЛІНО́ВАНИЙ (який постійно дотримується порядку, дисципліни, правил поведінки тощо), ОРГАНІЗО́ВАНИЙ, ПІДТЯ́ГНУТИЙ розм., ПІДТЯ́ГНЕНИЙ розм., ЗІ́БРАНИЙ розм. Словник синонімів української мови
  5. дисциплінований — Дисципліно́ваний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)