1. Словник української мови в 11 томах

дитбудинок

ДИТБУДИ́НОК, нку, ч. Скорочення: дитячий будинок.

В дитбудинку на краю міста діти вже полягали спати (Вас., II, 1959, 152);

Я була вже вихователькою в дитбудинку і привела теж своїх дошкільнят на свято (Ів., Таємниця, 1959, 166).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дитбудинок — дитбуди́нок іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. дитбудинок — -нку, ч. Дитячий будинок (див. дитячий). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. дитбудинок — Дитбуди́нок, -ди́нку, в -нку; -ди́нки, -нків = дитя́чий буди́нок Правописний словник Голоскевича (1929 р.)