добавка

ДОБА́ВКА, и, ж., розм.

1. Те саме, ще добавля́ння.

Мітка [атома] найпростіше досягається добавкою незначної кількості радіоактивного ізотопу (Наука.., 5, 1959, 21);

Використання.. борошна [з сіна] з незначною добавкою концентрованих кормів дало змогу зберегти поголів’я свиней (Соц. твар., 2, 1956, 10);

// Те, що є доповненням до чого-небудь.

Без добавки і борщ не смачний (Номис, 1864, № 10589);

Відомо, що вже стародавні будівельники для поліпшення водостійкості вапняних розчинів добавляли до них деякі речовини, які надавали вапну здатності затвердівати у воді. Такі добавки називали гідравлічними (Таємн. вапна, 1957, 57).

2. Додаткова порція їжі.

— Нехай мене гусениця передушить, коли я не заробив у вас доброї вечері з добавкою… (Ю. Янов., II, 1954, 140);

Вона таким смачним борщем пригостила дорогого гостя, що він і добавки попросив… (Минко, Ясні зорі, 1951, 19).