добропорядність

ДОБРОПОРЯ́ДНІСТЬ, ності, ж. Властивість за знач. добропоря́дний.

Одне слово — не Миколка в нас, а самі правила шкільної поведінки та учнівської добропорядності (Збан., Мор. чайка, 1959, 241).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. добропорядність — добропоря́дність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. добропорядність — -ності, ж. Властивість за знач. добропорядний. Великий тлумачний словник сучасної мови