добросердечно
ДОБРОСЕРДЕ́ЧНО, розм. Присл. до добросерде́чний.
Данко виймає.. хустину й м’яко виловлює нею Дарчині сльози. Обоє сміються при цьому добросердечно (Вільде, Повнол. діти, 1960, 102).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- добросердечно — добросерде́чно прислівник незмінювана словникова одиниця розм. Орфографічний словник української мови
- добросердечно — розм. Присл. до добросердечний. Великий тлумачний словник сучасної мови