1. Словник української мови в 11 томах

добросердний

ДОБРОСЕ́РДНИЙ, а, е, розм. Те саме, що добросе́рдий.

Лишився він такий, як і був, мудрий, врівноважений, добросердний до людських страждань, лихий до пихатих панів (Рибак, Помилка.., 1956, 312).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. добросердний — добросе́рдний прикметник розм. Орфографічний словник української мови
  2. добросердний — -а, -е, розм. Те саме, що добросердий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. добросердний — див. Добрий Словник синонімів Вусика
  4. добросердний — ДО́БРИЙ (готовий прийти на допомогу іншим, сповнений доброти, чуйності; який виражає доброту), ДОБРОСЕ́РДИЙ, ДОБРОСЕ́РДНИЙ, ДОБРОСЕРДЕ́ЧНИЙ, ДУШЕ́ВНИЙ, ДОБРОДУ́ШНИЙ, СЕРДЕ́ЧНИЙ, М'ЯКОСЕ́РДИЙ, ДО́БРЕ́НЬКИЙ розм., ДОБРЯ́ЧИЙ розм., ПРЕДО́БРИЙ підсил. розм. Словник синонімів української мови
  5. добросердний — Добросе́рдий і добросе́рдний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)