1. Словник української мови в 11 томах

доважок

ДОВА́ЖОК, жка, ч., розм.

1. Те, що додається до чого-небудь для повної ваги.

Хліб з доважком.

2. перен. Те, що є додатком (перев. зайвим, непотрібним) до чого-небудь.

На догоду схемі конфлікт часто буває одноманітний, надмірно ускладнений, тобто так, як у житті, але ще з якимось доважком, який свідчить, що тут є якісь пережитки минулого сюжетоскладання (Довж., III, 1960, 235).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. доважок — дова́жок іменник чоловічого роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. доважок — -жка, ч., розм. 1》 Те, що додається до чого-небудь для повної ваги. Хліб із доважком. 2》 перен. Те, що є додатком (перев. зайвим, непотрібним) до чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. доважок — ДОДА́ТОК (те, що додається до чого-небудь, доповнює щось), ДОПО́ВНЕННЯ, ДОВЕ́РШЕННЯ, ПРИДА́ТОК, ДОДА́ЧА розм., ПРИДА́ЧА розм., ПРИВІ́СОК розм., ГАК розм., ПРИЧИ́НОК зах.; ДОВА́ЖОК розм. (перев. про щось зайве, непотрібне). Словник синонімів української мови
  4. доважок — Доважок, -жку м. Довѣсокъ. Словник української мови Грінченка