довгобородий

ДОВГОБОРО́ДИЙ, а, е. З довгою бородою.

По якімось часі виглянули у віконце над брамою дві чернички, а побачивши довгобородого ченця, отворили браму (Фр., IV, 1950, 152);

Вона суворо оглядає весь цей натовп, дивиться на довгобородих, озброєних високими посохами мужів (Скл., Святослав, 1959, 35).