довговічність
ДОВГОВІ́ЧНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до довгові́чний.
З усіх комедій і драм Квітки тільки «Шельменко-денщик» і «Сватання на Гончарівці» здобули собі довговічність на сцені (Фр., XVI, 1955, 228);
Таксатор почав доводити молодій лісничисі про переваги життя в лісі, про довговічність людей, які живуть серед природи (Чаб., Стоїть явір.., 1959, 83);
Лісова рослинність — дерева і кущі — відрізняється від інших представників рослинного світу високим зростом і довговічністю (Хлібороб Укр., 11, 1967, 6).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- довговічність — довгові́чність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- довговічність — [доўгов’ічн'іс'т'] -нос'т'і, ор. -н'іс'т'у Орфоепічний словник української мови
- довговічність — -ності, ж. Абстр. ім. до довговічний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- довговічність — рос. долговечность строк, протягом якого об'єкт (виріб) зберігає властивості до працездатності (з можливими перервами для технічного обслуговування і ремонту) аж до повної руйнації або іншого крайнього стану. Eкономічна енциклопедія