1. Словник української мови в 11 томах

довголистий

ДОВГОЛИ́СТИЙ, а, е. З довгим листям.

Іван розповідав, Як човен запливав між довголисті трави (Рильський, Поеми, 1957, 213).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. довголистий — довголи́стий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. довголистий — -а, -е. З довгим листям. Великий тлумачний словник сучасної мови