1. Словник української мови в 11 томах

довгоносий

ДОВГОНО́СИЙ, а, е. З довгим носом.

Панночка й насправді була довгоноса, і з родимкою (Ів., Тарас. шляхи, 1954, 115);

Цей довгоносий птах водиться тільки.. на мілких болотах (Досв., Вибр., 1959,409);

Павло сам напоїв його з довгоносого чайничка.. солодким чаєм (Кучер, Голод, 1961, 432).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. довгоносий — довгоно́сий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. довгоносий — -а, -е. З довгим носом. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. довгоносий — див. довгий Словник синонімів Вусика
  4. довгоносий — Довгоно́сий, -са, -се Правописний словник Голоскевича (1929 р.)