1. Словник української мови в 11 томах

довгошиїй

ДОВГОШИ́ЇЙ, я, є. З довгою шиєю.

На передній тачанці з молодою сидів сам Данило Перехрест — довгошиїй, у чумарці з сивим смушковим коміром (Чаб., Шляхами.., 1961, 90);

Прекрасна вона [гагара] на воді, струнка, довгошия й сліпучо біла (Вишня, II, 1956, 177);

*Образно. На броненосці знову знявся крик, і довгошиї гармати знову заворушились (Панч., Гарні хлопці, 1959, 24).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. довгошиїй — довгоши́їй прикметник Орфографічний словник української мови
  2. довгошиїй — -я, -є. З довгою шиєю. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. довгошиїй — див. високий; довгий Словник синонімів Вусика
  4. довгошиїй — Довгоши́їй, -ши́я, -ши́є, -ши́його, -ши́йої, -ши́йому, -ши́їй; -ши́ї, -ши́їх, -ши́їм Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. довгошиїй — Довгошиїй, -шия, -шиє Длинношеій. Васильк. у. Словник української мови Грінченка