довжелезний
ДОВЖЕЛЕ́ЗНИЙ, а, е, розм. Дуже довгий.
Увійшли [некрути] в село, або краще — в одну довжелезну вулицю (Мирний, II, 1954, 119);
І от з’являється юна наречена. У довжелезній фаті, білих рукавичках, білій сукні старовинного покрою (Ю. Янов., IV, 1959, 133);
В кімнату помалу всунулась довжелезна постать у кобеняці і в сивій шапці (Вас., І, 1959, 79);
Доповідь була не коротка, а навпаки, — довжелезна (Вільде, Сестри.., 1958, 392);
Чи варто було вирушати в довжелезну цю путь (Дмит., Осінь.., 1959, 16).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- довжелезний — довжеле́зний прикметник розм. Орфографічний словник української мови
- довжелезний — -а, -е, розм. Дуже довгий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- довжелезний — див. високий; довгий Словник синонімів Вусика
- довжелезний — ВИСО́КИЙ (на зріст більший від звичайної, середньої людини), ВИСОЧЕ́ЗНИЙ підсил., ВИСОЧЕ́ННИЙ підсил., ПРЕВИСО́КИЙ підсил., ПРЕВИСОЧЕ́ННИЙ підсил., РО́СЛИЙ, РОСЛА́ВИЙ (РОСЛЯ́ВИЙ) розм., ДО́ВГИЙ розм., ДОВЖЕ́ЗНИЙ підсил. розм., ДОВЖЕ́ННИЙ підсил. розм. Словник синонімів української мови