догасати
ДОГАСА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ДОГА́СНУТИ, ну, неш, док.
1. Переставати горіти; потухати.
В невеличкій печері, розташованій у підніжжі, догасає вогнище (Галан, Гори.., 1956, 131).
2. перен. Слабнути, втрачати сили; чахнути.
Як завжди добрий, привітний, Він догасав на дні тюрми, Болівши тільки за людьми (Граб., І, 1959, 405).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- догасати — догаса́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- догасати — -аю, -аєш, недок., догаснути, -ну, -неш, док. 1》 Переставати горіти; потухати. 2》 перен. Слабнути, втрачати сили; чахнути. Великий тлумачний словник сучасної мови
- догасати — ГА́СНУТИ (переставати горіти, світитися), ЗГАСА́ТИ (ІЗГАСА́ТИ), ЗАГАСА́ТИ, ПОГАСА́ТИ, УГАСА́ТИ (ВГАСА́ТИ), ДОГАСА́ТИ, ГАСИ́ТИСЯ, ЗАГА́ШУВАТИСЯ, ТУ́ХНУТИ, ПОТУХА́ТИ, СТУХА́ТИ, ЗАТУХА́ТИ, УТУХА́ТИ (ВТУХА́ТИ), ПРИГАСА́ТИ, ПРИТУХА́ТИ (поступово)... Словник синонімів української мови