догматичний

ДОГМАТИ́ЧНИЙ, а, е.

1. Заснований на догмах (у 1 знач.).

Первинна партійна організація.. виступає проти всяких спроб ревізіоністських перекручень марксизму-ленінізму і його догматичного тлумачення (Статут КПРС, 1961, 23).

2. Власт. догматикові.

Схоластичність, теологічний та догматичний спосіб думання — от чим характеризується тодішня, навіть краща, частина галицької інтелігенції (Коцюб., III, 1956, 29);

// Абстрактний, схематичний.

Захищаючи літературу від реакційної й догматичної критики, І. Я. Франко одночасно високо ставить критику наукову, яка сприяла розвитку реалістичної й високоідейної літератури (Рад. літ-во, 5, 1962, 84);

// Бездоказовий, який не допускає заперечень, категоричний.

Ленін рішуче виступив проти начотницького, догматичного підходу до теорії (Біогр. Леніна, 1955, 284).

3. Стос. до догматики або догмата (у 1 знач.).

Догматичне богослов’я.