догнивати
ДОГНИВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ДОГНИ́ТИ, ию́, иє́ш, док.
1. Гнити до кінця, повністю.
Догнивали подовбані птицею, поливані дощами соковиті кавуни і дині (Кач., II, 1958, 431).
2. перен. Повільно вмирати, гинути від нестерпних умов.
І не в Дрездені, і не в Мюнхені догнивав він [німець], а в старому, давним-давно забутому шурфові (Вишня, І, 1956, 258).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- догнивати — догнива́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- догнивати — -аю, -аєш, недок., догнити, -ию, -иєш, док. 1》 Гнити до кінця, повністю. 2》 перен. Повільно вмирати, гинути від нестерпних умов. Великий тлумачний словник сучасної мови
- догнивати — див. занепадати Словник синонімів Вусика