1. Словник української мови в 11 томах

догола

ДО́ГОЛА́, присл. До того стану, коли зовсім скидається вся одежа.

Цар Аггей.. зіскочив з коня, розібрався догола, взяв на себе лук і стріли і пустився вплав через ріку (Фр., IV, 1950, 141);

Наглядачка наказала роздягатись догола (Хижняк, Тамара, 1959, 167).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. догола — до́гола́ прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. догола — присл. До того стану, коли зовсім скидається вся одежа. Великий тлумачний словник сучасної мови