1. Словник української мови в 11 томах

доданок

ДОДА́НОК, нка, ч., мат. Величина (число), яка (яке) додається до другої величини (числа).

Щоб додати до будь-якого числа суму кількох чисел, можна додати окремо кожний доданок один за одним (Алг., І, 1956, 10).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. доданок — дода́нок іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. доданок — -нка, ч., мат. Величина (число), яка (яке) додається до другої величини (числа). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. доданок — див. добавка Словник синонімів Вусика
  4. доданок — Кожний із членів, які утворюють суму; ск., a, b у виразі a+b; див. додавання. Універсальний словник-енциклопедія