додзвонюватися

ДОДЗВО́НЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., ДОДЗВОНИ́ТИСЯ, воню́ся, во́нишся, док., до кого-чого, рідко кого, чого. Дзвонячи, домагатися відповіді.

Пі шла [Тетяна Федорівна] з Друзем до телефонної будки й терпляче чекала, поки він додзвонювався до чергового лікаря й розмовляв із ним (Шовк., Людина.., 1962, 429);

— Сидите цілий день у себе в хаті — не додзвонишся вас! (Л. Укр., III, 1952, 547);

Телефоністка ніяк не може додзвонитися до секретаря райпарткому (Стельмах, Вел. рідня, 1951, 548).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. додзвонюватися — додзво́нюватися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. додзвонюватися — -ююся, -юєшся, недок., додзвонитися, -вонюся, -вонишся, док., до кого – чого, рідко кого, чого. Дзвонячи, домагатися відповіді. Великий тлумачний словник сучасної мови