дозволятися

ДОЗВОЛЯ́ТИСЯ, я́ється, недок.

1. безос. Бути дозволеним, допустимим.

При бабуні та при матері їм не дозволялось сходитись лобами (Гончар, Таврія.., 1957, 452).

2. Пас. до дозволя́ти 1.

Я знайшов і сю книжку і, розгорнувши якраз на тім місці, де було надруковано, що дозволяється цензурою, — подав становому (Мирний, IV, 1955, 372).