дозріваючий
ДОЗРІВА́ЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до дозріва́ти¹ 1.
На полі не було ані живої душі, тілько дозріваючі збіжжя шуміли і хвилювались у легкім вітрі (Фр., VII, 1951, 77);
Йти довелося квітучими картоплями та дозріваючими вівсами (Збан., Між.. людьми, 1955, 85).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- дозріваючий — дозріва́ючий прикметник Орфографічний словник української мови