1. Словник української мови в 11 томах

дозрілість

ДОЗРІ́ЛІСТЬ, лості, ж. Абстр. ім. до дозріл́ий 2-4.

Проминуло за весною літо,— все навколо золотом повите, ..І здалось — ні з чим не порівняти цю красу, дозрілістю пройняту! (Забіла, Поезії, 1963, 29);

На «Запоріжсталі» особливо виразно показала свою творчу дозрілість радянська інженерна думка (Літ. газ., 1. I 1948, 2).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дозрілість — дозрі́лість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. дозрілість — -лості, ж. Абстр. ім. до дозрілий 2-4). Великий тлумачний словник сучасної мови