1. Словник української мови в 11 томах

докльовувати

ДОКЛЬО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ДОКЛЮВА́ТИ, юю́, ює́ш, док., перех. Закінчувати клювати; клювати до кінця; додзьобувати.

Застрибала [пташка] по підвіконню, докльовуючи вчорашні крихти… (Кол., Терен., 1959, 48);

Прометею, Прометею! Одлетів твій коршак хижий, Не допив живої крові, Плоть живу не доклював (Рильський, І, 1956, 129).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. докльовувати — докльо́вувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. докльовувати — -ую, -уєш, недок., доклювати, -юю, -юєш, док., перех. Закінчувати клювати; клювати до кінця; додзьобувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. докльовувати — див. клювати Словник синонімів Вусика