1. Словник української мови в 11 томах

доковий

ДО́КОВИЙ, а, е. Прикм. до док.

[Геррісон:] Ну, ось я згадую ціле моє життя. Син докового робітника, виріс у тяжких злиднях (Ірчан, І, 1958, 242).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. доковий — до́ковий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. доковий — -а, -е. Прикм. до док. Великий тлумачний словник сучасної мови