докривати
ДОКРИВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ДОКРИ́ТИ, и́ю, и́єш, док., перех. Закінчувати крити що-небудь; крити до кінця, до якогось місця.
— Звідки я хату докрию, коли й снопа околоту не маю? (Ю. Янов., І, 1954, 32);
Докрити до причілка.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- докривати — докрива́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- докривати — -аю, -аєш, недок., докрити, -ию, -иєш, док., перех. Закінчувати крити що-небудь; крити до кінця, до якогось місця. Великий тлумачний словник сучасної мови
- докривати — див. доробляти Словник синонімів Вусика