докумекати
ДОКУМЕ́КАТИ, аю, аєш, док,, розм. Те саме, що докуме́катися.
— Тарасе Демидовичу! Все зрозуміло! Все ясно! Не докумекав, по-старому, по стандарту пішов. План переглянемо (Збан., Малин. дзвін, 1958, 171);
Коли зник [хлопець], аж тоді я докумекав, що треба було затримати або хоч запитати — хто він? (Є. Кравч., Квіти.., 1959, 24).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- докумекати — докуме́кати дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- докумекати — -аю, -аєш, док., розм. Те саме, що докумекатися. Великий тлумачний словник сучасної мови
- докумекати — див. зрозуміти Словник синонімів Вусика
- докумекати — ДОДУ́МАТИСЯ до чого (розмірковуючи, зробити певні висновки), ЗМІРКУВА́ТИ що, ДОМІРКУВА́ТИСЯ, ВИ́МІРКУВАТИ що, ПРИДУ́МАТИ що, ДОДУ́МАТИ що, ДІЙТИ́ чого, до чого, ДОБРА́ТИ (ДІБРА́ТИ) чого, розм., ПРИХИТРИ́ТИСЯ з інфін., розм. Словник синонімів української мови