1. Словник української мови в 11 томах

документація

ДОКУМЕНТА́ЦІЯ, ї, ж.

1. Обгрунтування чого-небудь документами (у 1 знач.).

Бухгалтерам колгоспів треба звернути особливу увагу на контроль за витрачанням пального і на документацію руху пального (Колг. Укр., 5, 1958, 14);

[Ромодан:] Не затягуйте з документацією, щоб до зими почати будівництво заводу (Корн., II, 1955, 335).

2. розм. Збірн. до докуме́нт 1, 2.

Зосереджено вдивлявся [Шостенко] в папери. От тільки забув надіти окуляри, й надто швидко гортала ту документацію рука (Шовк., Людина.., 1962, 314).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. документація — документа́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. документація — -ї, ж. 1》 Сукупність документів або інформації про заданий об'єкт. || Обґрунтування чого-небудь документами (у 1 знач.). Технічна документація — сукупність документів, необхідна і достатня для безпосереднього використання продукції. 2》 розм. Збірн. до документ 1), 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. документація — (англ. сredit agreement) обґрунтування управлінських рішень за допомогою документів, невід’ємний елемент управління, що полягає у зборі, передачі та обробці фіксованої інформації – документів. Економічний словник
  4. документація — документа́ція сукупність документів, присвячених якомусь питанню, явищу, процесу, особі, установі. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. документація — рос. документация сукупність первинних документів, за допомогою яких одержують потрібні дані для вивчення та оцінки, підтвердження певних явищ, господарських операцій або діяльності окремих осіб. Однією з форм... Eкономічна енциклопедія