1. Словник української мови в 11 томах

докучно

ДОКУ́ЧНО, рідко. Присл. до доку́чний.

Дзз… тонко співає він [вітер] в одколоту скалку, докучно бринить, як муха… (Коцюб., II, 1955, 321).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. докучно — доку́чно прислівник незмінювана словникова одиниця рідко Орфографічний словник української мови
  2. докучно — рідко. Присл. до докучний. Великий тлумачний словник сучасної мови