докіль
ДО́КІЛЬ, присл., спол., діал. Доки.
— Що ж, докіль ти думатимеш? доки розважатимешся? (Вовчок, І, 1955, 166);
— Докіль поїдем до Москви, Ще зачекати трохи доведеться (Бажан, Роки, 1957, 252).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- докіль — до́кіль 1 прислівник доки незмінювана словникова одиниця діал. докі́ль 2 сполучник доки незмінювана словникова одиниця діал. Орфографічний словник української мови
- докіль — присл., спол., діал. Доки. Великий тлумачний словник сучасної мови
- докіль — До́кіль, докіля́, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)