докірно
ДОКІ́РНО, рідко. Присл. до докі́рний.
Похитав [Андрій Маркевич] докірно головою й промовив до мене, винувато осміхаючись (Вас., II, 1959, 83).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
ДОКІ́РНО, рідко. Присл. до докі́рний.
Похитав [Андрій Маркевич] докірно головою й промовив до мене, винувато осміхаючись (Вас., II, 1959, 83).