долизувати
ДОЛИ́ЗУВАТИ, ую, уєш, недок., ДОЛИЗА́ТИ, ижу́, и́жеш, док., перех. і без додатка. Закінчувати лизати; лизати до кінця.
Вклав [з’їв] панотець півбуханця хліба та мисчину сметани з сиром, надяг підрясник і потяг за ворота, зоставивши мухам долизувати в посудині (Свидн., Люборацькі, 1955, 13);
*Образно. Де-де долизували згарище останні кволі язики вогню (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 581).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- долизувати — доли́зувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- долизувати — -ую, -уєш, недок., долизати, -ижу, -ижеш, док., перех. і без додатка. Закінчувати лизати; лизати до кінця. Великий тлумачний словник сучасної мови
- долизувати — Долизувати, -зую, -єш сов. в. долизати, -жу, -жеш, гл. Долизывать, долизать. Словник української мови Грінченка