1. Словник української мови в 11 томах

долинка

ДОЛИ́НКА, и, ж. Зменш.-пестл. до доли́на.

Край шляху, в долинці, догорає вогнище (Коцюб., І, 1955, 179);

Ось він минає будинок пана Варави, бере в долинку і неждано біля самої греблі налітає на двох людей (Стельмах, Хліб.., 1959, 81)

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Долинка — Доли́нка іменник жіночого роду населений пункт в Україні Орфографічний словник української мови
  2. долинка — -и, ж. Зменш.-пестл. до долина. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. долинка — див. низовина Словник синонімів Вусика
  4. долинка — Доли́нка, -нки, -нці; -ли́нки, -ли́нок Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. долинка — Долинка, -ки ж. ум. отъ долина. Словник української мови Грінченка