долошка

ДОЛО́ШКА, и, ж., фам., рідко. Те саме, що доло́нька.

Галя рада, плеще у долошки, світить оченятами (Мирний, IV, 1955, 71);

— Сюди, Юшко, сюди! — закричали і інші, а Люба з блакитним бантом склала долошки (Панч, Іду, 1946, 122).