домивати
ДОМИВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ДОМИ́ТИ, и́ю, и́єш, док., перех. Закінчувати мити; мити що-небудь до кінця, до якоїсь межі, до певного місця.
— Хай уже дівчата домивають [посуд] (Головко, II, 1957, 104);
— Всю воду розхлюпав, нічим буде квіти домити (Шиян, Баланда, 1957, 78).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- домивати — домива́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- домивати — -аю, -аєш, недок., домити, -ию, -иєш, док., перех. Закінчувати мити; мити що-небудь до кінця, до якоїсь межі, до певного місця. Великий тлумачний словник сучасної мови
- домивати — див. доробляти; мити Словник синонімів Вусика
- домивати — Домива́ти, -ва́ю, -єш сов. в. домити, -мию, -єш, гл. Домывать, домыть. Ще трохи пшениці не домила. Богодух. у. Словник української мови Грінченка