1. Словник української мови в 11 томах

домниця

ДО́МНИЦЯ, і, ж. У давнину — плавильна піч з горловиною вгорі.

Чоловіки робили з твердої червоної глини домниці з горловиною вгорі, з дірками для сопел в денцях, засипали туди впереміж з вугіллям руду, накладали під домниці сухих дров (Скл., Святослав, 1959, 94).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. домниця — до́мниця іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. домниця — -і, ж. У давнину – топильна піч із горловиною вгорі. Великий тлумачний словник сучасної мови