доморослий
ДОМОРО́СЛИЙ, а, е.
1. Вирощений дома, у своєму господарстві; домашній, свій.
Щодня ходив [Микита] до зборні, безупинно смоктав доморослий тютюн (Кир., Вибр., 1960, 89).
2. перен. Який самотужки навчився чого-небудь.
Коли генерал згадав про мене, то зразу покликав мене і звелів доморослому кравцеві обшити мене (Минуле укр. театру, 1953, 16);
Це доморослий вчитель лікнепу на хуторі, що зовсім ліквідував неписьменність (Ірчан, II, 1958, 397);
// Який не характеризується високими, позитивними якостями, достоїнствами.
Старий поет, старий письменник зростав або в поміщицьких маєтках, або в «салонах» доморослої курдупельної буржуазії (Еллан, II, 1958, 159);
Виразник доморослого ніцшеанства.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- доморослий — доморо́слий прикметник Орфографічний словник української мови
- доморослий — (тютюн) свій, домашній, хатній, не купований. Словник синонімів Караванського
- доморослий — -а, -е. 1》 Вирощений дома, у своєму господарстві; домашній, свій. 2》 перен. Який самотужки навчився чого-небудь. || Який не характеризується високими, позитивними якостями. Великий тлумачний словник сучасної мови
- доморослий — ДОМА́ШНІЙ (який стосується житла, сім'ї, що в ньому мешкає, тощо), ХА́ТНІЙ, СВІ́ЙСЬКИЙ (про тварин, які живуть у домі або приручені); ДОМОРО́СЛИЙ, ДОМОРО́ЩЕНИЙ (вирощений удома). — Я сама більше од усього люблю.. Словник синонімів української мови
- доморослий — Доморослий, -а, -е Доморощенный, дома выросшій. Н. Вол. у. Простий собі був (півень), доморослий. Сим. 211. Та се моя кобила, навіть усі скажуть, шо вона доморосла, а не купована. Кіевск. у. Словник української мови Грінченка