домоуправління

ДОМОУПРАВЛІ́ННЯ, я, с. Адміністративний орган для керування жилим домом або групою жилих домів.

Парторг домоуправління, де Турбай був на обліку, запропонував йому провести бесіду серед будівельників (Руд., Остання шабля, 1959, 22);

Сусіди заявили, що напишуть колективну скаргу в домоуправління (Є. Кравч., Квіти..,1959, 181).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. домоуправління — домоуправлі́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. домоуправління — -я, с. Адміністративний орган для керування житловим будинком або групою таких будинків. Великий тлумачний словник сучасної мови