домохазяїн
ДОМОХАЗЯ́ЇН, а, ч. Глава селянського господарства.
За столипінським указом від 9 листопада 1906 р. в особисту приватну власність домохазяїв закріплялася земля, яка була в подвірному землекористуванні (Іст. УРСР, І, 1953, 633).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- домохазяїн — домохазя́їн іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- домохазяїн — -а, ч. Те саме, що домогосподар. Великий тлумачний словник сучасної мови
- домохазяїн — Домовласник, господар, домар Словник чужослів Павло Штепа