1. Словник української мови в 11 томах

домувати

ДОМУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок.

1. Сидіти дома, проводити час дома.

— От сидить [Терешко] в шинку та горілку п’є, а роботи не хоче робить: сидить дома, все домує, згорнувши руки (Н.-Лев., І, 1956, 469);

Домував Артем. Ще тиждень тому десь на пасьбі звихнув ногу в коліні.., то це й одлежувавсь (Головко, II, 1957, 241).

2. Доглядати дім (у 3 знач.), вести домашнє господарство.

Маруся маленька, покинувши матір зі старшою сестрою домувати, сама ..хазяйнувала у його [дідуся] пасіці (Вовчок, І, 1955, 382);

*Образно. Над Північним океаном.. Прокладають путь сувору Молоді аеронавти, І домують на крижині Мореплавці молоді (Рильський, II, 1956, 142).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. домувати — домува́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. домувати — -ую, -уєш, недок. 1》 Сидіти дома, проводити час удома. 2》 Доглядати дім (у 3 знач.), вести хатнє господарство. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. домувати — ГОСПОДАРЮВА́ТИ (вести домашнє господарство, виконувати домашні роботи), ХАЗЯЙНУВА́ТИ (ХАЗЯЇНУВА́ТИ рідше), ГОСПОДА́РИТИ рідше, ХАЗЯЮВА́ТИ рідше, ДОМУВА́ТИ заст., ГАЗДУВА́ТИ діал., ШАПАРЮВА́ТИ діал.; ГАЗДИ́НИТИ діал. Словник синонімів української мови
  4. домувати — Домува́ти, -му́ю, -му́єш, -му́є Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. домувати — Домува́ти, -му́ю, -єш гл. 1) Быть, находиться дома. Наша пані домує, вечеряти готує. Чуб. ІІІ. 235. 2) Домосѣдничать, сидѣть дома. Годі вам, панове-молодці, домувати! ідіте зо мною на Черкень-долину гуляти. Макс. (1819), 82. Словник української мови Грінченка