1. Словник української мови в 11 томах

домізкуватися

ДОМІЗКУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, док,, розм. Те саме, що доду́матися.

[Надежда:] Якщо ви вже домізкувались до того, що грамота — розумові очі, то навчу (Кроп., III, 1959, 177);

Вона весь час говоритиме Ахметові, поки той домізкується, що я, певне, десь на городі… (Досв., Гюлле, 1961, 109).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. домізкуватися — домізкува́тися дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. домізкуватися — див. зрозуміти Словник синонімів Вусика
  3. домізкуватися — ДОДУ́МАТИСЯ до чого (розмірковуючи, зробити певні висновки), ЗМІРКУВА́ТИ що, ДОМІРКУВА́ТИСЯ, ВИ́МІРКУВАТИ що, ПРИДУ́МАТИ що, ДОДУ́МАТИ що, ДІЙТИ́ чого, до чого, ДОБРА́ТИ (ДІБРА́ТИ) чого, розм., ПРИХИТРИ́ТИСЯ з інфін., розм. Словник синонімів української мови
  4. домізкуватися — Домізкува́тися, -ку́юся, -ку́єшся Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. домізкуватися — Домізкуватися, -куюся, -єшся гл. Додуматься, сообразить. Домізкувалися, що у вдови Загірньої суть не один син, а іменно... два. К. Словник української мови Грінченка