донин

ДО́НИН, а, е. Прикм. до до́ня.

Не одна їх і не дві наробило стида-сорому батькові й матері: не одну матір, не одного батька на донинім весіллі в хомутах через село водили… (Мирний, II, 1954, 113);

// Належний доні.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. донин — до́нин прикметник від: до́ня Орфографічний словник української мови
  2. донин — -а, -е. Прикм. до доня. || Належний доні. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. донин — До́нин, -на, -не (від до́ня) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)