дообідувати
ДООБІ́ДУВАТИ, ую, уєш, недок., ДООБІ́ДАТИ, аю, аєш, док. Закінчувати обідати.
— Іще набалакаєтесь. Іди, йди, Павлушо, дообідуй. Мама нікуди не втече (Головко, II, 1957, 374);
І не дообідала — пішла [Пріська] (Мирний, III, 1954, 61).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- дообідувати — дообі́дувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- дообідувати — -ую, -уєш, недок., дообідати, -аю, -аєш, док. Закінчувати обідати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- дообідувати — Дообі́дувати, -дую, -дуєш; дообі́дати, -даю, -даєш, -дає Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- дообідувати — Дообідувати, -дую, -єш сов. в. дообідати, -даю, -єш, гл. Дообѣдывать, дообѣдать. Дообідуйте бо швидче! Богодух. у. Словник української мови Грінченка